Горгій

Горгій (485, м. Леонтини, о-в Сицилія - 380 до н. е.) - найвидатніший, поряд з ПротагороМ, представник античної софістики. Учень Емпедокла. У 427 р. прибув до Афін як посланець свого полісу. Прославився як оратор і вчитель риторики. Філострат називає його "батьком риторики". У своєму головному філософському творі Г. доводить неіснування будь-чого через послідовне обґрунтування трьох радикальних тез: 1) Нічого не існує. 2) Якби навіть щось і існувало, то було б непізнаваним. 3) Якщо б його і можна було пізнати, всеодно пізнане неможливо висловити і донести його сенс до іншого. Позиція Г. опонує елейському вченню про буття. Метафізичний сенс доведень Г. полягає у деструкції будь-якої онтологічної достовірності за межами встановленого людиною. Цим, фактично, не стільки відкидається реальність будь-чого, скільки обґрунтовується визначальне для софістики онтологічне розмежування двох родів буття - "фюсісу" (природи) і "номосу" (встановленого). Протагорівські тези про людину як міру всіх речей та існування істини виключно у вигляді гадки (опінії) можуть розглядатися як логічні висновки з філософської позиції Г. Найвідоміший учень Г. - Ісократ (436 - 338 до н. е.).

[br]

Осн. тв.: "Про те, чого немає, або Про суще (природу)".